ДИСЦИПЛІНА "ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ГУВЕРНЕРА" (541 ГР.)

Тема. Застосування потенціалу соціального середовища в організації освітньо-виховної діяльності гувернера. Алгоритм входження соціального гувернера в сім’ю

План.

1. Психолого-педагогічні   особливості освітньо-виховної діяльності гувернера.

2. Сучасний  стан  виховної  практики  вдосконалення  процесу  формування, розвитку і соціалізації підростаючої особистості.

Є. Сарапулова називає 14 психолого-педагогічних особливостей навчально-виховної діяльності гувернера, виокремленні у процесі дослідження кращих методик індивідуального домашнього навчання й виховання та педагогічної спадщини видатних гувернерів різних епох, а саме:

1. Ретельне вивчення якостей, нахилів, уподобань вихованця і якнайповніше врахування їх при розробці індивідуальної навчально - виховної системи для кожної конкретної дитини.

2. Рівномірний розподіл уваги вихованців між трьома напрямами виховання: вихованням фізичним, вихованням моральним і вихованням розумовим. Побудова навчально-виховного процесу з метою збереження й покращення здоров’я дитини, запобігання перевтомі вихованця від занять, прищеплення йому навичок здорового способу життя.

3. Підготовка вихованця до активної практичної діяльності у дорослому віці, яка здійснюватиметься у відповідності з природними задатками дитини та належністю її до певного суспільного стану.

4. Орієнтація процесу домашнього навчання на розвиток мислення учня та на засвоєння дитиною тільки життєвоважливого матеріалу, який вона змогла б застосувати на практиці.

5. Побудова індивідуалізованої навчально-виховної системи з урахуванням відмінностей у вихованні дівчаток і хлопчиків.

6. Цілеспрямоване формування у дітей таких позитивних рис, як працьовитість, серйозне й сумлінне ставлення до виконуваної справи, розсудливість, завбачливість.

7. Культуровідповідність виховання.

8. Зміни стилю виховання, пов’язані з віковими особливостями дитини і переходом її до іншої вікової групи.

9. Застосування спеціальних дієвих систем для перевиховання дітей у домашніх умовах.

10. Запобігання виникненню у дітей нервових та психічних захворювань.

11. Використання ефективних методик для поступової переорієнтації дитини з виховання на самовиховання, з навчання на самоосвіту.

12. Формування у вихованця оптимальної самооцінки.

13. Плекання гарних манер у вихованця, навчання його майстерності ділового й неформального спілкування, вміння висловлювати свою думку. Навчання дитини розбиратися в людях, впливати на них, уникати конфліктів, діяти в неординарних ситуаціях.

14. Застосування у навчальній практиці кількох методик з метою вибору оптимальної для кожної окремої дитини.

Сучасний стан виховної практики стосовно вдосконалення процесу формування, розвитку і соціалізації підростаючої особистості потребує певних змін. Зміни можуть пов’язані з особистісно орієнтованими підходом до дитини. Цей підхід має суттєво гуманізувати виховний процес, наповнити його високим життєвими цінностями, максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно розливальної творчості. Особистісно- орієнтований підхід як нова модель виховання потребує висококваліфікованих фахівців з родинної педагогіки, домашнього виховання. Природно, що батьки хочуть бачити гувернера, що має досвід роботи з дитиною такого ж віку, як їх чадо. Адже кожен вік має свої особливості. Якщо вам належить працювати з дитиною,  якій  не  виповнилося  ще  одного  року,  гарненько  подумайте,  чи справитеся ви. Як мінімум необхідний досвід. Якщо він є, і говорити не про що. Вікова група від народження до року, власне кажучи, немовлята - найскладніша категорія для вихователя. Якщо ви не виростили хоч би мінімум одного немовляти самостійно, неважливо, свого або чужого, майже сто відсотків вірогідності, що ви не справитеся з цим дійсно нелегким завданням.

Отже, важлива якість, якою повинна володіти няня дитини у віці до одного року, - досвід успішного виховання хоч би однієї дитини даної вікової групи. В принципі, досвід ефективного спілкування з дітьми важливий для няні вихованця будь-якого віку, але в „молодшій групі” - особливо.

Окрім досвіду, необхідне здоров'я. Адже малюка весь час доводиться носити на руках, підмивати і переодягати, тягати коляску по сходах, так що няні з радикулітом тут робити нічого. Плюси, звичайно, теж є. Маленька дитина досить багато спить, особливо на вулиці, його без зусиль можна зайняти іграшкою або просто дати можливість спостерігати життя за вікном. Але він не скаже вам, що у нього болить. Ви весь час повинні контролювати ситуацію, не випускаючи з уваги жодної дрібниці. Якщо робота з найменшими вам до душі, швидше за все ви знайдете її без особливих проблем. Кажучи про вік соціального гувернера, відмітимо, що в свідомості більшості людей на пострадянському просторі існує, як відомо, два типажі - це „Мері Поппінс”, леді-досконалість, якій в середньому тридцять-тридцять п'ять років, і „Аріна Родіонівна”, якій далеко за п'ятдесят, володіє невичерпним запасом любові до підопічного чада. Та вікова категорія, з якою хочуть працювати більшість сімей, - це няня від 30 до 45 років. Педагогічні дипломи швидше за все не дуже зацікавлять батьків малюка, а ось диплом медичної сестри може стати серйозним козирем. Дуже часто мами і тата зовсім маленьких дітей не надають значення навчанню і розвитку дитини, їх швидше турбує здоров'я маленького спадкоємця. Проте, велике значення має приємна зовнішність, хороша, правильна мова майбутньої няні. Претендентці з говором або діалектом буде набагато складніше знайти роботу, тому що дитина вмить схоплює неправильні інтонації, обороти мови, наголоси, а батьки стараються цього не допустити.

Можна скласти перелік якостей, якими повинна володіти персона, яка хоче досягти успіху в цьому нелегкому, але, безумовно, цікавій справі.

Мати своїх дітей і, відповідно, позитивний досвід у вихованні підростаючого покоління.

Мати досвід роботи в сім'ї, рекомендації і координати попередніх клієнтів. Якщо у вас „дебют” як няні, чесно попередите про це ваших працедавців.

Володіти спокійним, урівноваженим характером, тому що ви будете разом з дитиною, адже вона непередбачувана.

Бути надійною, пунктуальною.

Проживати не далі чим в годині їзди від сім'ї, в якій вона працює.

Бути постійно готовою вивчити щось нове і запровадити це в систему виховання дитини.

Уміти працювати руками. У обов'язки няні нерідко входить прибирання дитячої кімнати, прання речей і приготування їжі для малюка. Все це, зрозуміло, потрібно робити, не втрачаючи гідності і за відповідну плату.

Прагнути стати „домашнім ангелом” і отримувати щире задоволення від своєї справи.

Приступаючи до роботи, проведіть необхідний комплекс підготовчих заходів.

Ви повинні знати, де знаходиться аптечка, і перевірити, щоб вона була повністю укомплектована спеціальними дитячими ліками.

У обумовленому місці постійно повинна знаходитися невелика сума грошей на непередбачені витрати: можливо, дитину потрібно буде терміново везти до лікаря, а таксі і медична допомога коштують грошей.

Соціальний гувернер в будинку - ситуація, що влаштовує всі сторони шляхом грошового рішення. Мама вільна, малюк задоволений, няня при роботі. Крім того, у мами йде відчуття провини, що вона щось робить не так, нічого не встигає, ходить на якусь роботу замість найголовнішого - виховання своєї дитини. Малюк отримує навики спілкування з ще однією людиною і швидше розвивається. Щоб ця оптимістична картина здійснилася на практиці, потрібно з найперших днів правильно поводитися.

Перш ніж приступити до роботи, необхідно про все домовитися з батьками дитини. Ваші працедавці повинні розповісти вам про свої вимоги до виховання дитини, пояснити, як користуватися плитою і іншими приладами на незнайомій кухні, де потрібно зберігати ключі, де лежать речі дитини; який його бажаний розпорядок дня, які у малюка інтереси. Якщо батьки віддають перевагу певній розвиваючій методиці, це теж треба обговорити заздалегідь. Взагалі, список занять і ігор, як правило, вимагає затвердження у батьків дитини.

Коло ваших прав і обов'язків повинно бути чітко позначено із самого початку, щоб потім не було взаємних претензій. Ви тільки займаєтеся з дитиною, годуєте його, гуляєте і розважаєте або готуєте йому їду і завантажуєте в пральну машинку залиті соком речі малюка. Пояснюючи, як поводитися з тим або іншим приладом на кухні, мама малюка має право попросити використовувати для приготування їжі або в процесі їжі тільки позначені нею певні столові прилади. У дитини, як правило, є окремий посуд. Вам теж можуть виділити особистий столовий прилад.

„Правильна” няня завжди приходить вчасно, зі своїми тапочками і змінним одягом, що заздалегідь не завжди обмовляється. І звичайно, з подарунком малюкові. За будь-яких обставин вона проявляє терпіння і такт, не поспішає вступати в контакт з дитиною, не накидається з проявами емоцій. Але в той же час і не мовчить - розповідає про себе, ненав’язливо розпитує про інтереси  малюка.  Не  реагує  на  дитячі  спроби  спровокувати  сварку,  щоб„вигнати чужу тітку”. Тепло і коректно відзивається про свого попереднього вихованця, ніколи не розпускає плітки про колишніх наймачів.

У перші дні мама знаходиться в будинку разом з вами, щоб малюк звик до незнайомої людини. Вона може виходити з дитячої, повертатися, знову йти, але завжди доступна, уважно слухає, як ви з дитиною налагоджуєте контакт. Повинно пройти якийсь час, поки дитина не почне вам довіряти як „своїй”. І роль мами в цьому процесі - роль дипломата - посередника. Вона повинна показати, що ви гідні її довіри, з вами можна мати справу, ви не образите, ви умієте грати в його улюблені ігри, з вами можна залишитися один на один і відпустити нарешті її, маму, ради чого, власне, вас і запросили.

Дітям, особливо маленьким, властиво переживати при зміні звичного устрою, наприклад, коли в будинку з’являється абсолютно чужа тітка, а мама кудись йде. Ви повинні мати у своєму багажі декілька безпрограшних прийомів того, як заспокоїти малюка. Це можуть бути нові, раніше йому не відомі казки або ігри, пісні. Щоб пом’якшити стрес, досвідчені няні, коли приходять, завжди приносять з собою щось цікаве, якийсь сюрприз для дитини, який відволікає увагу від моменту розставання з мамою. Не бійтеся заздалегідь розпитати вашого працедавця, які іграшки або прийоми зможуть відвернути і утішити дитину: можливо, іграшки для цього випадку краще узяти заздалегідь з майбутнього „місця роботи” і принести з собою. У „чарівній скриньці” няні може бути що-небудь з такого набору:

- красиві і міцні книжки з картону або пластика;

- декілька повітряних кульок (щоб не горювати, якщо один лопне);

- пірамідка або невеликий конструктор;

- дерев’яні або пластикові лялечки, звірятка, машинки;

- пара ляльок рукавичок, з якими можна розігрувати прості сценки.

Малюка можна приємно здивувати, склавши, наприклад, у нього на очах журавля або мишку з паперу і відразу ж організувавши з цими журавлем і мишкою гру.

Всі ці безневинні хитрощі дозволяють перетворити прихід няні з суворої необхідності в довгождану подію, рівну появі Діда Морозу.

Коли в будинок приходить хороша, професійна няня, разом з нею з’являються як плюси, так і мінуси. Наприклад, дитина дуже скоро починає багато і чітко говорити, регламентований режим - ігри, заняття, прогулянки на вулиці - забезпечує йому хороший апетит до обіду, міцний денний сон і взагалі гармонійний ритм життя, вранці - радісний настрій (готуємося до зустрічі) і тому подібне. Все це з щасливим очікуванням: „Зараз прийде тітка Таня, Олена)!!!” Але це все справа майбутнього, найчастіше починають з мінусів.

При появі нової людини на горизонті активізуються „проблемні моменти”. Стають більш вираженими дитячі скандали: „Хочу тільки з мамою на горщик, піду на вулицю з мамою, не хочу, щоб няня мене одягала, чужа тітка - погана, я її боюся”. Без цього і подібного не обходиться.

При перших візитах няні гострі моменти тільки посилюються, малюк як би показує, на що здатний. Це насправді нормально. Так виглядає перша захисна реакція на появу „чужого”, загрозливого порядку його домашнього всесвіту. Потім, коли крихта зрозуміє, що нічого страшного не відбулося, а все стало тільки цікаво, капризів буде значно менше. Дитина адаптується, а вам просто треба почекати і перетерпіти. Головне - поводитися рівно, спокійно і не піддаватися на провокації. Переводити дитячу увагу на „інші рейки” – покажіть нову іграшку, навчіть новій грі (тільки не наполягайте, поки він до вас не звик). Іграшку краще покласти на видне і доступне йому місце, а самій відійти убік або навіть вийти з кімнати. Малюк зацікавиться, займеться грою, а ви потім потихеньку підключитеся. Або демонстративно на його очах займіться чимось дуже інтригуючим (наприклад, почніть розгортати великий яскравий згорток або дістаньте розбірну матрьошку, почніть малювати, катати машинку, гойдати ляльку так, щоб дитина бачила) - цікавість обов’язково пересилить страх. Він підійде, і вам тільки залишиться дати йому можливість брати участь в процесі. З цих перших кроків починається взаємозв’язок гувернера з дитиною.

Таким чином, входження соціального гувернера в сім’ю - важкий й тривалий шлях, який потребує багато терпіння, витримки як від батьків, так і від гувернера.

Питання:

1. Проаналізуйте сутність професійної придатності соціального гувернера.

2. Визначити  професійно  важливі  особистісні  риси  характеру  соціального гувернера.

3. Розкрийте  сутність:  здатність  до  самоаналізу  та  самовдосконалення  як важливі особистісні характеристики соціального гувернера.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Розробити особистісну програму самовдосконалення на основі самоаналізу і тестування.

2. Законспектувати       вправи,       які     використовують для здійснення комунікативного професійного самовиховання.