Дисципліна "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ" (531 ГР.)

ТЕМА. Діяльність соціального педагога у закладах позашкільної освіти.

План

1.           Роль позашкільних закладів у соціальному вихованні дітей та підлітків

2.           Умови діяльності позашкільного закладу, мета та завдання соціального виховання дітей та юнацтва

3.           Принципи та зміст соціально-педагогічної діяльності в позашкільному закладі

1. Сучасна наука розвивається у напрямку організації життєтворчості людини, тому сьогодні особливого значення набувають не тільки дидактичні аспекти освіти, але й проблеми особистісного розвитку, становлення, соціальної адаптації дитини та підлітка, засвоєння ними культурних норм, соціальних ролей, притаманних даному суспільству. Вирішення таких проблем здійснюється в процесі соціалізації особистості.

Соціалізація реалізується у таких головних сферах як діяльність, спілкування та самопізнання. Процес соціалізації може проходити як стихійно, під впливом неорганізованих факторів соціального середовища, так і цілеспрямовано з використанням різних засобів.

Серед головних факторів, які безпосередньо впливають на становлення особистості, вчені називають мікрофактори: сім'я, дошкільна дитяча установа, школа, позашкільне середовище тощо. Мікрофактори створюють мікроклімат, що стихійно та цілеспрямовано впливає на соціальний розвиток особистості. В такому разі сім'ю, дитячі дошкільні установи, позашкільні заклади та школу називають інститутами соціалізації.

Підкреслюючи ефективність педагогічного впливу інститутів соціалізації, треба сказати, що:

- інститут сім'ї, що є найважливішим фактором соціалізації дитини, не завжди розглядає процес формування особистості як педагогічно організований, тобто він не має чіткої виховної мети, проходить під впливом нестабільних емоційно - психічних або фізичних станів батьків або асоціальних зразків поведінки;

- інститут освіти (дошкільні дитячі заклади, школа, вищі навчальні заклади) у зв'язку з економічно нестійкою ситуацією в суспільстві не завжди виконує свої соціально-педагогічні функції; він найчастіше сьогодні орієнтований на процес передачі знань, умінь, навичок. І хоча існує багато теоретичного та практичного матеріалу, присвяченого виховній роботі в школі, у сучасних вчителів часто не має сил, часу та бажання на їх втілення у життя. Таким чином, соціальне виховання в сучасних закладах освіти не завжди здійснюється на належному рівні. Слід відзначити також . жорстко регламентований нормативний характер діяльності інститутів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, обмежену можливість здійснення індивідуального підходу до соціального виховання, недостатнє урахування інтересів дитини. Завдяки цьому ефективність соціально-педагогічної діяльності інститутів Освіти значно знижується.

- неформальні дитячі об'єднання, не завжди мають позитивне соціальне навантаження.

- такі інститути соціалізації як позашкільні заклади (центри позашкільної освіти, палаци дитячої творчості, клуби за інтересами тощо) орієнтовані на соціальне виховання, формування гармонійно розвинутої, соціальне адаптованої особистості, що має високий рівень самореалізації у суспільстві.

2. Позашкільні заклади належать до тих закладів, які проводять роботу у вільний від шкільних занять час.

Дозвілля школярів - це "сфера, у якій особливо яскраво та повнокровно розкриваються їх природні потреби в свободі та незалежності, активній діяльності та самовираженні". В умовах дозвілля створюються неформальні колективи, що дають дітям і підліткам можливість виступати у нових соціальних амплуа, займати ролі, що відрізняються від навчальної та позанавчальної діяльності. Дозвілля - особлива соціальна сфера, де діти задовольняють потреби в самоперевірці, самооцінці свого "Я", ... це зона активного спілкування^ що задовольняє особисті інтереси, потреби в контактах. Такі форми дозвілля як заняття в гуртках, клубах, колективні ігри та розваги — прекрасна сфера розвитку товаришування, психологічної сумісності школярів".

Головна мета соціально-педагогічної діяльності позашкільних закладів - сформувати відношення до дозвілля як до часу для самовдосконалення, саморозвитку, навчити учнів розумно проводити вільний час. створити умови для самостійної, творчої, соціально значущої діяльності школярів." У зв'язку зі специфічною метою ми можемо говорити про специфіку позашкільної соціальної педагогіки, яка має свої задачі, принципи, зміст, методи та організаційні форми роботи.

Діяльність позашкільних закладів будується на сприятливому психологічному ґрунті - бажанні дітей брати участь в ній, і є особисто значущою. Завдяки зв'язкам позашкільного закладу з іншими закладами виховання і освіти, сім'єю та іншими інститутами соціалізації діяльність учнів стає також соціально значущою.

Для позашкільних закладів характерні дві головні функції педагогічного процесу: початкова, що спрямована на задоволення інтересу школяра до відповідного виду діяльності, та основна, в результаті якої школяр формується як соціальна особистість.  Така двоякість педагогічного процесу визначається його динамічною природою: педагогічний процес позашкільного закладу - це завжди рух від виховання з боку педагога через самовиховання особистості дитини до пробудження її соціальної свідомості та перетворення нею мікросоціуму. Саме тому в позашкільному закладі таке велике значення приділяється самостійній роботі, самонавчанню, самоконтролю вихованця. Кожний педагог - позашкільник вносить у методичну роботу щось своє, пов'язане зі своєю творчою індивідуальністю, захопленнями, досвідом, а також досвідом та інтересами дітей, надає їм можливість для проявлення ініціативності і творчості, особистої самостійності та організованості. "Для педагога позашкільного закладу захоплення дитини - це ключ до виховання її творчої особистості".

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що педагогічний процес позашкільного закладу - процес динамічний, який базується на інтересі дітей, співпраці вихованців, педагогів, сім'ї та школи, що проходить під час дозвілля, в максимально комфортних психологічних умовах взаємовідносин. Творчість є необхідним елементом кожного компонента позашкільного педагогічного процесу. Результатом такого процесу є "планомірний переклад дозвіллєвої діяльності учнів на більш високий рівень".

 3. Діяльність позашкільного закладу регламентована певним набором принципів. Соціально-педагогічний процес позашкільного закладу має місце у сфері дозвілля, тому, формулюючи його принципи, ми виходимо з найбільш Загальних положень педагогіки дозвілля.

 Найважливіший принцип соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу - принцип інтересу. Цей принцип обумовлений тим, що діяльність позашкільного закладу в значній мірі диктується особистішими потребами гуртківців, а інтерес виступає в якості її домінуючого мотиву. Принципом інтересу диктується розмаїття форм та методів діяльності позашкільного закладу. Інтерес для учня представляють ті форми діяльності, які дозволяють йому виступати в незвичній для нього соціальній ролі, які дають йому нову цікаву та корисну інформацію чи дозволяють отримати яскраві емоційні переживання.

Наступний принцип - принцип єдності реакреації та пізнання.

Пізнання - це залучення людини до культури. Без такого залучення неможлива соціалізація особистості. Особистість живе та діє в культурному середовищі і переймає, засвоює досягнення культури. Опанування культури як творчої та просвітньої діяльності, звільняє людину від монотонної залежності від біологічних інстинктів, багаторазово збагачуючи набір видів поведінки та діяльності, духовний світ людини.

В повній мірі принцип єдності рекреації та пізнання реалізується у тих формах, які являють собою джерела масового розповсюдження інформації. Серед них - телебачення, радіо, преса, популярні лекції, зустрічі з цікавими людьми, вони можуть бути використані в педагогічному процесі позашкільного закладу. Але всі вони мають вади, бо носять випадковий, не систематичний характер, їх функцією с привернення уваги юнака, дитини до діяльності позашкільного закладу.

З найбільшою повнотою принцип єдності рекреації та пізнання реалізується в процесі групової діяльності. Групові форми діяльності учнів здійснюються довготривало, систематично з цілеспрямованим інтересом та сильною мотивацією. Вони ставлять до дитини більш високі вимоги, є активними формами використання вільного часу та грають суттєву роль у творчому розвитку особистості.

 Принцип спільної діяльності. Спільна діяльність передчабачає таку взаємодію, в процесі якої люди знаходяться у відношеннях взаємної залежності та відповідальності. Спільна діяльність формує ціннісно-орієнтаційну єдність групи, породжує традиції, організаційну структуру, емоційну ідентифікацію та веде до підвищення рівня дозвіллєвої діяльності гуртківців, реалізуючи втілений в ній виховний потенціал.

Педагогічний процес позашкільного закладу має складну психологічну природу, його особливістю є наявність глибоких емоційно-інтелектуальних компонентів соціально-пізнавального інтересу, що стимулюють всі без винятку психічні процеси: творчі здібності, уяву, мислення, чутливість, уважність до людських взаємовідносин та ін. Тому кажучи про зміст педагогічного процесу позашкільного закладу, слід вивчити зміст, характер, стійкість пізнавальних інтересів дітей. Ці показники можуть бути використані під час планування змісту низки гуртків, масових заходів.

Відбір змісту діяльності позашкільного закладу має ряд етапів. Перший з них, коли більшість дітей ще не проявляє певної зацікавленості до будь-якої галузі знань, і педагогу необхідно викликати початковий інтерес до однієї з них, навчити активному спілкуванню, само прояву. Другий, коли у підлітка є інтерес до відповідної області знань, навички, спілкування, самопрояву, але вони не стійкі і мета педагога закріпити їх. І третій, коли у школяра вже спостерігається яскраво виражений соціально-пізнавальний інтерес, високий рівень цілеспрямованої активності і педагогу необхідно закріпляти, заглиблювати, зв'язувати з вибором майбутньої професії, створювати умови для самовираження дитини, демонстрування нею соціальних зразків поведінки.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Розробити структуру та зміст проведення турніру знавців гарних манер для учнів середніх класів.

2. Скласти  план  проведення бесіди  на  тему  “Як  поводити  себе  гідно?”  для учнів середніх класів.